Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 20.09.2018, 01:48

Харсіцька загальноосвітня школа

І-ІІ ступенів




Меню сайту
Категорії розділу
Штаб профілактики правопорушень [3]
Правовиховнп робота в школі
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 71
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Наснагу їм давала рідна школа

«Щедрий Полтавський край дав світові талановитих вчених, письменників, науковців. На Чорнухинщині, батьківщині видатного Григорія Сковороди, у простій селянській родині народилася і зросла дівчина, яка мріяла з дитинства стати педагогом. Минув час, і її мрія стала реальністю. Сьогодні Ольга Григорівна Ярошенко – відомий в галузі теорії та методики навчання хімії діяч, передовий вчитель, шанований студентами НПУ ім. М.П.Драгоманова професор кафедри методики викладання природничих дисциплін.»

                                         (З книги «Жінки – вчені Києва»)

Народилася 22 вересня 1950 року в с.Харсіки Чорнухинського району Полтавської області.

У 1965 році закінчила Харсіцька восьмирічну школу.

В 1967 році закінчила Чорнухинську середню школу.

З 1967 по 1972 рік навчалась на природничому факультеті Полтавського державного  педагогічного інституту ім. В.Г.Клороленка. після закінчення одержала направлення нв роботу в СШ №175 м.Києва. 11 років працювала вчителем, класним керівником, заступником директора школи.

В 1983 році вступила  до аспірантури Науково-дослідницького інституту педагогіки. В 1987 році  захистила кандидатську дисертацію і залишилась працювати в цьому ж інституті.

З 1990 року працює в Національному педагогічному університеті ім.М.П.Драгоманова. обіймала посади: старшого викладача, доцента, завідуючого кафедрою. Нагороджена значком «Відмінник освіти УРСР», грамотами Міністерства освіти В 1998 році захистила докторську дисертацію. В 1999 році присвоєно звання - професор.

                                                                                                                                                                  Підготувала 5 кандидатів наук. Має 3 монографії, 29 навчальних посібників та підручників, 34 наукові статті.

Лисенко Микола Миколайович народився  в селі Харсіки 3 листопада 1914 року.   Закінчивши у 1932 році Чорнухинський сільськогосподарський технікум, працював агрономом, згодом, здобувши історичну освіту в Харківському університеті, вчителював                                             на Ворошиловоградщині.

Лисенко М.М. - учасник Великої Вітчизняної війни. У повоєнні роки навчався в аспірантурі Інституту історії Академії наук України, захистив кандидатську дисертацію, працював старшим науковим співробітником того ж інституту, заступником директора Київського державного історичного музею. Впродовж сорока літ до останніх днів життя діяльність нашого земляка була пов’язана з інститутом педагогіки, де сповна розкрився його талант не лише як дослідника-історика, але і вченого-педагога.  Очолюваний ним відділ методики навчання історії тривалий час був науково - методичним центром шкільної історичної освіти в Україні.  Микола Миколайович видав ряд оригінальних науково-методичних праць і шкільних підручників. Останній з них – двотомний підручник з історії України побачив світ незадовго до смерті автора. Всього ж з-під його пера вийшло понад 200 наукових історичних і педагогічних праць.

У 1975 році       Лисенку М.М. було присвоєно науковий ступінь доктора наук.

 

Булда Анатолій Андрійович – доктор педагогічних наук народився 6 серпня 1950 року      в селі Харсіки. Навчався в Харсіцькій восьмирічній і Чорнухинській середній школах.  У 1976 році  вступив на історичний факультет  Полтавського педагогічного  інституту. Після його закінчення два роки працював  в  Харсіцькій школі учителем історії та  географії.

В 1973 році Анатолій Андрійович - учитель історії та суспільствознавства в с.Троєщина Броварського району Київської області.

В 1974 році він вступає до аспірантури на відділ методики викладання історії та суспільствознавства Науково-дослідницького інституту педагогіки УРСР. Після закінчення стає молодшим співробітником цього інституту. В 1978 році написав і захистив кандидатську дисертацію з «Проблем методики викладання  історії на основі диференційованого навчання школярів».

Написав понад 30 наукових праць з актуальних питань педагогіки. У 2000 році успішно захистив  докторську дисертацію і отримав науковий ступінь доктора педагогічних наук з теорії та методики викладання історії.

В 2003 році Анатолію Андрійовичу було присвоєно звання професора кафедри методики викладання історії та суспільнополітичних дисциплін НПУ ім. М. Драгоманова. 

Професор з Харсік, Булда Анатолій Андрійович, продовжує працювати  на кафедрі методики викладання історії та суспільнополітичних дисциплін Національного педагогічного університету  ім. М. Драгоманова.

 

Борсук Павло Панасович – доктор технічних наук -  народився в 1922 році в с.Харсіки. Після закінчення Харсіцької семирічної школи поступив до Канівського педагогічного технікуму. Закінчив технікум в червні 1941 року, і вже  в липні цього року був мобілізований до лав Червоної Армії. Спочатку  проходив  навчання в Поліському артилерійському училищі, а через 2 місяці добровільно пішов в парашутно-десантні частини.

В 1942 році воював неподалік від Сталінграду – Клетський напрямок. Восени отримав тяжке поранення і після довгого лікування був звільнений від військової служби по інвалідності. Нагороджений Орденом слави ІІІ ступеня.

Працював викладачем семирічної школи в Сибіру. Восени 1943 року вступив в Московський інститут сталі, який закінчив в 1948 році за спеціальністю гаряча обробка  металів. Його направили працювати конструктором  до Казахстану в м. Чімкент на новий завод пресів-автоматів і через кілька місяців  був призначений старшим технологом і замісником керуючого ливарного цеху. Через два роки він головний металург,  а ще через рік Павло Панасович вступає до аспірантури Московського Центрального науково-дослідницького інституту технології машинобудування.

В 1955 році захистив кандидатську дисертацію.

В 1967 році за наукові дослідження і відкриття     Борсуку П.П. було присуджено Ленінську премію.

В 1972 році захистив дисертацію на доктора технічних наук, згодом став професором. В ЦНІІТМАШІ працював завідуючим науково-дослідницькою лабораторією.

 

Зуб Лідія Миколаївна народилась 12 травня 1951 року в селі Харсіки.

 З  1959 по  1967 роки навчалася в Харсіцькій восьмирічній школі. В 1969 році, після закінчення  Чорнухинської  середньої школи, вступає до  Андріївського зоотехнічного  технікуму, хоча мала здібності до малювання і мріяла стати художником. Життя ж вносило свої корективи.

В 1972-1974 р.р.  Лідія Миколаївна працювала зоотехніком в колгоспі “Маяк”.

1974-1979 р.р. - вона швея Чорнухинського промкомбінату.

1979-1994 р. р. -  кухар  Харсіцького дитячого садка “Ромашка”.

1994-2004 р.р. – санітарка психонаркологічного відділення Чорнухинської районної лікарні.

Саме тут відкрилися неабиякі  здібності  і талант Лідії Миколаївни. Розпочала із оформлення стендів, оздоблення приміщення, випускаючи  медичні листівки та газети, а потім…  переносити красу неповторних пейзажів рідного краю на полотно.

Зуб Лідія Миколаївна на заслуженому відпочинку, але весь свій вільний час вона цілком віддає  улюбленій     справі – творити красу. 

Народна майстриня – частий гість рідної школи. Її картини експонуються на районних та обласних виставках, прикрашають оселі земляків, приміщення  установ та організацій на Україні та за кордоном.

 

Булда Микола Іванович – Заслужений працівник  культури України, місцевий краєзнавець - народився  8 серпня 1956 року в с. Харсіки. З 1963 по 1971 роки навчався в Харсіцькій восьмирічній школі. Після закінчення школи вступив на навчання до Гадяцького державного культурно-освітнього училища ім. І. П. Котляревського на бібліотечний відділ, яке закінчив у 1974 році. Після закінчення училища Микола Іванович працює завідуючим відділом комплектування і обробки літератури Чорнухинської районної бібліотеки. В 1980 році закінчує заочне відділення бібліотечного факультету Київського державного інституту культури ім. О. Є. Корнійчука. У вересні 1970 року обраний завідуючим відділом комсомольських організацій Чорнухинського райкому комсомолу. З вересня 1982 року по серпень 1983 року – працював інструктором відділу пропаганди і агітації Чорнухинського райкому КПУ. З серпня 1983 року по липень 1988 року – перший секретар Чорнухинського райкому ЛКСМ України.

З липня 1988 року працює директором Чорнухинської  централізованої бібліотечної системи.

Микола Іванович проводить велику дослідницьку роботу по вивченню історії рідного краю. Ррезультатом його досліджень стали книги: “Мудрець з Чорнухинського краю”,  “Ні могили, ні хресного знаку” (Про голодомори у Чорнухинському районі) та рукопис “Край Григорія Сковороди”.

Указом Президента України від 26 листопада 2005 року Булді Миколі Івановичу присвоєно звання “Заслужений працівник культури України”. 

 

Вегера Ольга Олексіївна  -  майстриня-вишивальщиця - народилася 19 лютого 1942 року.

Після закінчення  Харсіцької семирічної  та Чорнухинської середньої школи поїхала до Полтави працювати на  прядильну фабрику.

В 1961 році вступила до Лохвицького педагогічного училища, по закінченню якого отримала направлення у Волинську область (село Баїв Луцького району), де працювала вчителем початкових класів до 1964 року.

В цьому ж році переїздить в рідне село і  працює учителем початкових класів  Харсіцької восьмирічної школи. Через три роки вступає на  навчання до Київського державного педагогічного інституту на факультет методики викладання в початкових класах.

Ольга Олексіївна ветеран праці на педагогічній ниві, нагороджена Грамотами Міністерства освіти України, обласного відділу народної освіти.

Давно захоплюється українською піснею, народною вишивкою,  була учасником художньої самодіяльності села.

Зараз Вегера Ольга Олексіївна знаходиться на заслуженому відпочинку, але підтримує тісний звязок із школою. Також не забуває про своє захоплення вишивкою. Деякі рушники, вишиті Ольгою Олексіївною, прикрашають шкільний музей.

 

Вертелецька Анастасія Іванівна народилася  1941 року в селі Харсіки.

Закінчивши Харсіцьку школу, залишається працювати в рідному селі дояркою.

В 1958, 1964,  1975 роках Анастасія Іванівна учасниця Виставки Досягнень Народного Господарства СРСР.

В 1976 році була обрана делегатом ХХV зїзду КПУ, брала участь у роботі зїзду і в 1985 році.

Все своє життя майстер своєї справи Вертелецька Анастасія Іванівна віддано трудилася на фермі рідного колгоспу “Маяк”.

Своє вміння і навички передавала молодшим товаришам.

Слава приходила з роками.  В 1961 році вона нагороджена Почесним знаком ЦК ЛКСМУ за активну участь у комсомольській та громадській роботі.

За високі показники в праці Вертелецька А.І. нагороджена орденом “Знак Пошани”, орденом Жовтневої революції, орденом Леніна, золотою і бронзовою медалями “Учасник ВДНГ СРСР”, ювілейними медалями, знаками “Ударник 9 і 10 п’ятирічок”, “Переможець соцзмагання”.

 

  Борсук Анатолій Петрович народився 4 червня 1963 року в с.Харсіки. В даний час працює оператором шкільної теплогенераторної. Анатолій Петрович захоплюється поетичною творчістю.

     Тематика його творів багатогранна: природа й історія рідного краю, життя окремої  людини і суспільно-політичні негаразди сучасності.

Вдалими виходять з-під його пера усмішки, які торкаються абсолютно всіх сторін нашого життя. Окремі  його твори були надруковані в місцевій газеті “Нова праця”.

Пошук
Календар
«  Вересень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2018
Безкоштовний хостинг uCoz